Запрошую Вас переглянути

корисну інформацію для турботливих батьків, педагогів та всіх охочих

Особистий блог на Всеосвіта

Переглянути актуальні матеріали 

можна за покликанням:

https://vseosvita.ua/user/id335218/blog

“Сімейна угода” освітнього проєкту #stop_sexтинг

 “Сімейна угода” освітнього проєкту #stop_sexтинг 

Освітній проєкт #stop_sexтинг презентує оновлену “Сімейну угоду”, аби батьки та діти змогли “офіційно” домовитись щодо безпеки онлайн та врегулювати болісне питання кількості проведеного часу в мережі.

В умовах ізоляції більшість підлітків збільшила свою присутність в соціальних мережах та різноманітних додатках, адже дистанційне навчання та відсутність друзів офлайн продукує альтернативні рішення. Проте дорослі мають залишатися пильними і цікавитись, чим займаються їхні діти в Інтернеті. Оскільки в наш час спостерігається всплеск грумінгу та протиправних активностей злочинців у мережі, які використовують дітей у власних цілях.

Варто пам’ятати, що найперша ланка захисту дітей – це батьки та опікуни, які можуть контролювати дітей в Інтернеті та вчасно зреагувати на підозрілі ситуації. А першим етапом для посилення безпеки може стати підписання сімейної угоди. Це своєрідний контракт, в якому ви можете вказати час, який усі члени сім’ї будуть проводити в мережі, сайти, які вони там зможуть відвідувати та з ким спілкуватися.

Оновлена версія угоди від #stop_sexтинг є універсальним документом, що регулює безпеку в Інтернеті, соціальних мережах та контролює час проведений онлайн. Крім того, угода передбачає відповідальність двох сторін за її порушення.

За посиланням ви знайдете декілька форматів сімейної угоди, яку #stop_sexтинг радить підписати із вашими дітьми, навіть якщо вони маленькі: https://bit.ly/2W9CpA7

Крім того, рекомендуємо запровадити сімейну традицію “Година офлайн”, яка проходила б без гаджетів, за розмовами між батьками та дітьми про різноманітні сфери вашого життя. А налагодити діалог допоможуть інтерактивні вправи та напрацювання команди #stop_sexтинг – долучайтеся: Instagram, Facebook, YouTube, Telegram

Проект #stop_sexтинг реалізується за підтримки лідера телеком галузі – компанії Київстар, у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації та Уповноваженим Президента України з прав дитини Миколою Кулебою. 

 

Дистанційне навчання. Як підтримати дитину під час онлайн-навчання.

Дистанційне навчання.  Як  підтримати дитину під час онлайн-навчання

    Карантин, локдаун,  дистанційка … Від цих слів батьків кидає у тремтіння, вони починають слідкувати за новинами, причому, найбільше їх цікавлять дві теми: «коли діти підуть до школи після карантину» та «чутки про продовження локдауна в Україні». Але ж можна не тільки «пережити» дистанційне навчання, а й отримати від нього користь!

    Почнемо із найважливішого. Дистанційне навчання — це не тимчасове рішення, як здавалося нам в березні 2020. Так, звичайно, всі діти повернуться у школи, але сама форма вже залишиться з нами назавжди. Чому? Тому що весь освітній світ пережив справжню революцію. Те, що раніше здавалося неможливим чи недопустимим, стало нормою для всього світу (скасування державних іспитів, вступні компанії онлайн, університети онлайн тощо). З цього досвіду народжуються і будуть народжуватися нові рішення в освіті. І всі вони будуть вимагати від наших дітей навички «individual learner», тобто «учня здатного вчитися самостійно».

Порада 1

Внутрішньо погодитися з тим, що цей досвід тільки збагатить вас і вашу дитину. Адже відомо, що «Заперечує бідний. Стверджує багатий». Як тільки ви дійсно почнете ставитися до дистанційного навчання як до можливості вашої дитини стати більш конкурентною в майбутньому, то і свою роль в цьому процесі ви зможете реалізувати органічніше. Як то кажуть прийняття — це вже шлях до рішень.

Порада 2

Відтепер у вашому домі має з’явитися два учня: ви і ваша дитина. Разом вам треба не просто «пройти» дистанційне навчання, а «вийти» з нього з новими навичками: планування дня і часу, постановки цілей, відстеження свого прогресу, пошуку в інтернеті, роботи з різними додатками. Крім цього, навчитися ставити запитання вчителю, отримувати на них відповіді, бути в контакті з викладачем, давати і отримувати зворотний зв’язок і будувати відносини з групою в дистанційному режимі. Залежно від віку дитини ваша роль в цьому процесі буде змінюватися.

Повірте, це не просто. Але те, що ви отримаєте в результаті - це ваші оновлені стосунки з дитиною і впевненість у тому, що у нього дійсно сформовані ці навички.

Порада 3

Спостерігайте, спостерігайте і ще раз спостерігайте. Стільки скільки у вас є часу — спостерігайте за своєю дитиною в цьому процесі. Спостерігайте без критики, а з терпінням і усвідомленістю дорослого. Дистанційне навчання — це унікальна можливість пізнати вашу дитину. Погодьтеся, коли вона в школі, ви не знаєте:

• коли вона краще вчиться днем або після обіду, де її енергія?
• що його мотивує: в який момент він загоряється, а коли здувається?
• що його дратує, коли він готовий все кинути і що він робить, щоб «повернути» себе назад?
• як він взаємодіє з іншими?
• працює він краще в групі або сам?

І ще багато деталей, які допоможуть вам у вихованні особистості, характеру і Духу вашої дитини. Це спостереження — основа для того, щоб почати думати про те «Як я можу допомогти моїй дитині розвинути ту чи іншу якість або навпаки позбутися від пороку, щоб кращі якості його особистості стали його силою».

Дистанційне навчання - це не тимчасове рішення. Воно, як форма, залишиться з нами назавжди.

Порада 4

Дайте час собі і дитині і не бійтеся експериментувати. Ми як батьки часто хочемо швидких результатів. Сказали — зробив (ла).

Але якщо ви читаєте вже четверту пораду і перші три відгукуються вам, то просто дайте собі право почекати.

Зміни не відбуваються швидко, якщо ми говоримо про формування знань про себе «який я учень, що я можу?» А дистанційне навчання — найкращий час для цього.

Але не просто чекати, а постійно допомагати дитині, бути разом з ним, виводити його в найближчу зону розвитку. Роль дорослого — вести дитину по його сходах самовдосконалення.

І не бійтеся мінятися, робити щось по-іншому. Повірте, нічого страшного не трапиться, якщо ваша дитина попросить вчителя зробити іншу роботу або прочитати іншу книгу, зробити проект самому або проведе урок для малюків.

Все, про що я пишу, зажадає від вас, як від батьків, ресурсу, терпіння і часу. Це набагато складніше, ніж просто допомогти підключити zoom, нагадати про розклад або перевірити домашнє завдання.

Порада 5

Робіть паузи і поповнюйте свої сили. Якщо ви відчуваєте, що втомилися, відкладіть виховання і допомогу дитині з уроками. Кожна сварка або крик руйнує ваші відносини з дітьми. Щоб пережити один конфлікт і пробачити один одного, треба мати депозит з дев’яти радісних моментів до нього. Навряд чи ми з вами можемо похвалитися таким багажем. Адже саме духовний зв’язок з дитиною — це єдиний фундамент, який допомагає йому в майбутньому приймати удари долі і в складних моментах дорослішання мати внутрішні опори.

Найчастіше мама є товаришем по навчанню у дитини. Для мами суперважливо компенсувати свій ресурс. Дорогі мами, давайте собі право на відпочинок і відновлення!

Батьківство в наш час — колосальний виклик! Але тільки від нас вами залежить, чи пройдемо ми його гідно, виростивши дітей готових до нового світу або так і залишимося в минулому, критикуючи систему, уряд і школу.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

 

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро. 

Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.

Що роблять підлітки в он-лайні

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

• розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;
• поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
• цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
• вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
• наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
• навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
• контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
• цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
• навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
• переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
• інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
• розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а насамперед, оберігаєте. 
Дитина повинна Вам довіряти.

Що робити вчителю, якщо учень зіткнувся з онлайн-булінгом чи секстингом в інтернеті

    Міністерство освіти і науки України спільно з освітнім проєктом #stop_sexтинг презентує довідник "Рекомендації щодо онлайн-безпеки для вчителів, психологів та керівників шкіл", який передбачає план дій для педагогів у випадку, якщо хтось з їхніх учнів зіткнеться з кібербулінгом в інтернеті. Як правильно на це реагувати вчителям – читайте нижче.

У МОН наголосили, що довідник розроблено для того, щоб вчителі та психологи знали, як правильно реагувати та вчасно надавати допомогу у випадках, коли дитина стає жертвою протиправних дій в інтернеті.

Довідник є безкоштовним та доступний за посиланням: bit.ly/2R8bOBn

Довідник створений за підтримки компанії Київстар, Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби та соціального проєкту "ДоброPhone".

Онлайн-довідник містить загальну інформацію щодо:

-       розповсюджених онлайн-ризиків (секстинг, сексторшен, онлайн-грумінг, кібербулінг, порнографічний контент);

-       принципів реагування та особливості діалогів з дитиною, яка стала жертвою протиправних дій онлайн;

-       алгоритму для педагогічних працівників та адміністрації закладу освіти у ситуаціях онлайн-небезпек, про які їм може бути відомо.

Докладніше:  bit.ly/2ZhylAc

 

Ознаки того, що дитина має небезпечну взаємодію в онлайні

-       дитина переживає певний травматичний досвід та потребує допомоги;

-       дитина віддаляється від однокласників та тих, з ким більше часу проводила разом;

-       дитина виглядає депресивною – не комунікує з оточуючими, проявляє пасивність;

-       спостерігається замкнутість та однотипові відповіді на питання від дорослих;

-       батьки можуть скаржитись на те, що дитина зникає з дому;

-       дитина різко видалила всі свої профілі у соцмережах тощо.

5 правил, як вчителям реагувати на те, що учень зіткнувся з онлайн-булінгом

1.  Дитина, яка зіштовхнулась з онлайн-ризиком потребує підтримки, без осуду чи критики.

2.  Не надавайте ситуації зайвого розголосу в школі – не робіть із цього скандал чи публічне обговорення, оскільки це ще більше травмує дитину.

3.  Вирішення ситуації потребує включеності як адміністрації школи, так і батьків дитини.

4.  Для збереження доказів постраждала дитина має зробити скрін переписки, де видно, кому і коли були надіслані матеріали.

5.  Важливо зупинити поширення такого контенту через видалення зображень у діалогах дитини, у хмаросховищах, на пристроях тощо.

Більше про те, що робити вчителям у випадку онлайн-булінгу, секстингу, онлайн-грумінг – читайте у довіднику «Рекомендації щодо онлайн-безпеки для педагогічних працівників»

https://stop-sexting.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/dovidnyk_dlya_pedagogichnyh_praczivnykiv.pdf

До слова, згідно з дослідженням у 2019 році в Україні, кожна третя дитина готова зустрітися із онлайн-другом у реальному житті. І лише 15% українських батьків знають, що робити, зіткнувшись із проблемою в інтернеті.

Темний бік Всесвітньої павутини: як вберегти дітей?

Сьогодні інтернет для дитини — така ж велика частка життя, як і життя в школі, відпочинок з друзями чи батьками. В мережі вона грає в ігри, знаходить нових друзів, вивчає світ, тому цифровізація змінила все наше життя. Інтернет надав чимало можливостей для розвитку та самовдосконалення, як дітям, так  дорослим. Але разом із тим, він приховує в собі безліч небезпек.

Чому існує небезпека інтернеті?

• 4,2 млрд (57%) людей мають доступ до інтернету;
• +1 млн нових користувачів кожен день;
• 3,5 млрд (45%) користувачів соціальних мереж.

Здавалося б, це просто цифри, але вони говорять про те, що 4 млрд людей, може познайомитися з вашою дитиною в соціальних мережах.

Якщо раніше для зустрічі треба було їхати до іншого міста, налагоджувати контакти та закрадатися в довіру, зараз достатньо буде просто зайти в інтернет.

Батькам варто не забувати, що перш ніж публікувати світлини дітей у соціальних мережах, вони мають питати їх дозволу. І не важливо, малі чи дорослі їхні діти. Адже ці фото стають доступними кожному.          

Що ми знаємо про наших дітей в онлайні?

• 92% дітей з України користуються інтернетом постійно.
• 92% дітей вміло користуються інтернетом до 12 років;
• 67%  дітей бачили порнографію, кібербулінг або сцени зґвалтування;
• 60% дітей у випадку небезпеки готові звернутися до батьків за допомогою.

Але тепер питання до батьків: «Ви дійсно впевнені, що ваша дитина не зустрінеться з незнайомцем з інтернету?»

Статистика свідчить, що кожна третя дитина готова зустрітися з людьми, з якими вона не знайома в реальному житті. Бо незважаючи на те, що доступ до соціальних мереж дитині дозволений лише з 13 років, діти «сидять в гаджетах» з самого дитинства.

З якими ризиками діти можуть зіткнутися в інтернеті?

В інтернеті безліч матеріалу, який зображує насильство. Коли батьки вмикають своїй дитині мультфільми на YouTube, впевненості, що вона не побачить щось заборонене, немає жодної. Саме на Ютубі є автоматична підбірка матеріалів, які дитина може переглянути сама того не бажаючи.

Для вирішення цієї проблеми існує YouTube Kids, який дозволяє дитині дивитися в інтернеті улюблені мультфільми, а батьки — почуватися безпечно.

Ще одна небезпека в інтернеті для дітей – кібербулінг. 12,8% дівчаток та 15,5% хлопчиків в Україні стають жертвами кібербулінгу.

Види кібербулігну:

• сталкінг — переслідування;
• кетфішинг — обман за допомогою фальшивої ідентичності;
• реттинг — контроль гаджетів без дозволу;
• слеминг — втягування спостерігачів до ситуації булінгу.

Що робити, якщо дитина страждає від кібербулінгу?

• поговорити та підтримати дитину;
• поговорити з кривдником;
• пояснити, що продовжувати розмову, якщо продовжуються образи, не можна;
• відправити скаргу на користувача – булера;
• зібрати докази та скріншоти.

Секстинг — це відправлення інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв'язку. На жаль, цим займаються не тільки дорослі, але і діти. Секстинг набирає великих обертів між підлітками. Чому?

По-перше, діти відстежують сексуальність, для підлітків це цікаво. Відправляючи свої інтимні фото, діти розраховують на бажані коментарі стосовно зовнішності та фігури, Таким чином вони підіймають свою самооцінку.

Тим паче, вони систематично бачать в інтернеті порнографічні матеріали, які з’являються у вигляді реклами.

В інтернеті люди схильні набагато швидше довіряти, ділитися оголеними світлинами та йти на зв'язок із незнайомцями. Їм здається, що в цьому немає ніякої загрози, тому в онлайні люди готові на більш ризикові кроки, ніж ті, які б зробили в офлайні. Всього за 18 хвилин злочинець завойовує довіру дитини.

Що робити, якщо ви дізналися, що ваша дитина відправила комусь своє оголене фото?

Варто звернутися за підтримкою до соціальних мереж, аби спробувати видалити фото. За поширення та розсилку порнографічних матеріалів, законодавство передбачає покарання до 12-ти років тюремного ув'язнення.

Які ризики від того, що дитина спілкується з незнайомцями в інтернеті?

Звичайні контакти між дітьми та злочинцями в Україні трапляються в Інстаграмі, телеграмі, та інших популярних соціальних мережах.

Онлайн-грумінг — налагодження довірчих відносин з дитиною в інтернеті з метою сексуального насильства.

Сексторшен — налагодження довірчих відносин з дитиною в інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів чи грошей.

 

Що робити, якщо ви побачили, що у вашої дитини вимагають інтимні фото?

• потрібно припинити переписування;
• зробити скріншоти всієї переписки(це буде вагомий доказ);
• не відправляти гроші та фото;
• разом з дитиною звернутися до поліції.

Що може свідчити про те, що дитина опинилася у небезпеці?

• вона багато часу проводить онлайн;
• вимикає, або ховає гаджет;
• емоційно нестабільна;
• має сексуалізовану лексику;
• ви помітили пропажу грошей.

 

Як зберегти клас дружнім під час дистанційного навчання

 Як зберегти клас дружнім під час дистанційного навчання: рекомендації для вчителя

Окрім навчання, є один важливий момент, на який вчителеві варто звернути увагу – це взаємини у класі. Учні мають підтримувати зв'язок та спілкуватися навіть через екран. Адже лише так вони зможуть відчувати себе дружною командою.

Як вчитель може допомогти підтримувати дружні взаємини у класі:

-       Створіть онлайн-бесіду для неформального спілкування з учнями

Такі чати, до речі, дуже ефективні. Там можна організувати творчі мозкові штурми, обмінюватися посиланнями на цікаві публікації тощо. А учні зможуть обмінюватися досвідом, вивчити інтереси та захоплення один одного.

Проте, у таких чатах потрібно відразу встановити певні правила, які не можна порушувати. Наприклад, не ображати одне одного, не використовувати нецензурну лексику тощо.

-       Обирайте для онлайн-занять групові завдання

Через карантин діти майже не бачаться один з одним. Тому вчителеві корисно під час дистанційного навчання робити групові завдання, щоб діти якомога більше спілкувалися.

І це не обов'язково повинно бути навчальні завдання. Так, дітям можна дати творче завданняя, до прикладу, зйомки флешмобу за допомогою Zoom чи Skype тощо.

-       Ставте для дітей цілі, яких вони зможуть досягти в команді

Робіть так, аби діти більше працювали в групах, а не самостійно. Адже коли учні працюють в команді, вони вчаться дружньої співпраці, а не конкуренції.

-       Привчайте дітей обмінюватися досвідом і допомагати одне одному

Є цікава ідея, яка допоможе створити дружню атмосферу в класі. Наприклад, перед онлайн-заняттями організуйте «онлайн-кав'ярню» - влаштуйте прямий ефір за чашкою чаю чи кави та поговоріть. Бесіда може бути на вільну тему, щоб усі відпочили та налаштувалися на навчання.

-       Періодично організовуйте онлайн-стендапи, літературні вечори тощо

На них школярі зможуть відчути хвилину слави під час виступу. Але дайте їм кілька днів, щоб підготуватися. Завдяки цьому дистанційне навчання запам'ятається не тільки уроками, а й позитивними моментами.

Також вчитель може влаштувати літературні читання в онлайн-форматі, але нехай такі заходи триватимуть не довше 20 хвилин, щоб учні не втомлювалися. Що обрати для читання? Діти мають самостійно вибрати коротенькі уривки із улюблених книг чи віршів. Такий прийом об'єднуватиме та розвиватиме слухачів.

Або ж запропонуйте своїм школярам переглянути мультфільми про командну роботу. Ці анімаційні ролики нагадуватимуть учням про цінність дружби та підтримки.

Психологія тайм-менеджменту або Як встигати більше

Як встигати більше та відмовитися від нераціонального використання часу.

Психологія тайм-менеджменту

Кожна людина має власну модель поведінки. Саме тому можна купити книгу, таблицю або календар, присвячений тайм-менеджменту, використовувати його пару тижнів, але згодом повернутися до старих звичок та почати знову даремно витрачати час. Дивовижно, але нерідко люди продовжують слідувати набутим моделям навіть якщо намагалися щось змінити.

5 кроків, що позбавлять звички даремно витрачати час

Аби розірвати зачароване коло, варто для початку визнати, що проблема значно глибша, і полягає вона у тому, як ви взагалі звикли використовувати час. У цій статті ви знайдете п’ять кроків, що допоможуть проаналізувати власні звички та оптимізувати свій час.

Крок 1. Вивчіть власні звички

Існує декілька найбільш поширених шкідливих моделей поведінки: 

• завжди починати з найменш важливих справ;
• відкладати справи;
• робити термінові справи замість важливих;
• заповнювати час невеликими справами замість однієї великої задачі;
• робити під час роботи невеликі перерви, що згодом переростають у великі (зазвичай вказує на брак концентрації)

Що робити? Спостерігати. Коли ви знову почнете діяти за звичною моделлю, проаналізуйте, як саме це відбувається. Наприклад, ви вирішили, що у суботу підете до бібліотеки, чи сядете за комп’ютер, аби зібрати матеріал для уроку. Але у суботу ви знаходите причини, які б дозволили відкласти заплановане на пару годин, а потім і до вечора.

Проаналізуйте і занотуйте причини, через які ви змінили свої плани. Можливо, ви прокинулися і зрозуміли, що накопичилося чимало речей для прання, через що неможливо відразу піти у бібліотеку? А потім ви вирішили швиденько прибрати квартиру, потіп подзвонила подруга, а після розмови ви відчули голод і зрозуміли, що час готувати обід? 

Інколи одного аналізу і записів власних вчинків виявляється достатньо, аби зрозуміти, що коїться, перервати послідовність нав’язливих дій та більше не змінювати планів. Тобто це може бути засобом як діагностики, так і лікування дурної звички витрачати час.

Крок 2. Зрозумійте, що вам дають ваш звички

Згідно з одним із положень нейролінгвістичного програмування, будь-яка поведінка має позитивні цілі, що дають людині певну вигоду. Наприклад, ви не хочете готувати складний навчальний матеріал і всіляко саботуєте цю роботу. Можливо, це просто захист від перевтоми, а може протест проти нестачі часу на сім’ю, або ж відчуття несправедливості від рівня зарплати тощо.

А тепер час розібратися, що ці звички вам дають. Якщо це форма захисту, то варто розуміти, що у неї є зворотній бік. І він негативний. Варто звернути увагу на те, що ціль вивчення поведінки – не загнати себе у жорсткі рамки, але почати процес змін.

Давайте поглянемо, як це працює!

Крок 3. Пошук інших способів отримати переваги

Визначивши, у чому ж користь вашої поведінки, ви зможете знайти альтернативні шляхи, що допоможуть отримати ті самі переваги, але вже без прокрастинації. Тобто треба знайти інші спосіб захисту, а не відмовлятися від роботи. Якщо ви відчуваєте перевтому, необхідно обов’язково виділити день для повного релаксу. А от якщо ви розумієте, що маєте зробити ще купу справ, то спробуйте делегувати частину з них іншим, наприклад, із хатньою роботою цілком упораються діти.

Інколи дозволяйте собі лінуватися та менше старатися, або ж скоротіть час, відведений на виконання певної справи. Інакше може дійти до зриву або тихого саботажу. Це є ключовим моментом – недостатньо просто змінити свою поведінку, її треба змінити так, аби отримувати ту ж вигоду, що і раніше. Якщо цього не відбувається, нова модель навряд протримається довго.

Крок 4. Досвід виключень

Як позбутися неефективних моделей поведінки? Спробуйте пригадати моменти з минулого, коли ви чинили інакше . Якщо ви звикли відкладати деякі справи на потім, то пригадайте: а що ви не відкладали ні за яких умов?

Наприклад, зазвичай ви ніколи не беретеся за підготовку уроків або перевірку зошитів тільки-но повернувшися додому, утім, було декілька випадків, коли ви це робили – що тоді було інакше? Ви постійно відволікаєтеся на сторонні речі під час роботи, але все ж періодично сумлінно доводите її до кінця – що змінюється?

Такі чудові виключення можуть дати підказки, які допоможуть змінити ці звички. Дуже спосіб вирішення проблеми лежить на поверхні.

Крок 5. Стежте за своїми словами

Усі запропоновані стратегії ґрунтуються на тому, що ви самі несете відповідальність за власні дії. Утім, інколи всі ми говоримо (коли жаліємося собі або іншим), що просто не можемо нічого змінити.

Упевнені, багато хто зі вчителів хоча б раз сказав: «Якби нам платили більше, була б мотивація працювати ще й удома». У цьому випадку краще було б перефразувати: «Я все ще не можу знайти іншої мотивації для виконання даної роботи, крім зарплати». Замість слів: «Мені все ще не вдається знайти час, аби попрацювати з онлайн-ресурсами для роботи» ліпше сказати: «Інші справи для мене поки що важливіші, ніж покращення власної інтернет-компетенції».

У цьому випадку важливо узгоджувати висловлення з власним вибором, або ж чесно визнавати свої мотиви. Мова не просто відображає поведінку людини, вона впливає на неї. Спробуйте стежити за тим, що ви говорите про свою роботу, підготовку до уроків і те, як використовуєте час. Порівняйте результат із тим, що ви говорите собі стосовно тих завдань і справ, де все іде добре, без зайвих зусиль. Як правило, ми намагаємося взяти відповідальність за ті справи, у яких досягаємо успіху, але намагаємося відмовитися від неї, коли справи ідуть не ідеально.

Сподіваємося, ці кроки пролили світло на механізм прокрастинації та неефективного витрачання часу. Вивчивши їх, ви зможете змінити модель поведінки, що обмежує продуктивність, навчитеся правильно використовувати час і досягти поставлених цілей. Або ж навчите цьому учнів!