Профорієнтація для випускників

Як вибрати майбутню професію? 

Як вибрати професію?

Вибір професії краще зробити в старших класах середньої ланки. Тоді буде час на підготовку до майбутньої професії, та й у багатьох школах в старших класах починається профільна освіта.

Тверезо оціни свої «хочу» і «можу». Постарайся знайти ту професію, в якій найкраще будуть поєднуватися твої бажання і можливості.

Почитай інформацію про ті професії, які будуть затребувані до кінця твого професійного навчання. Такі прогнози роблять аналітики, і їх можна знайти в Інтернеті. Обирай із затребуваних професій, тоді питання: «як влаштуватися на роботу» не стане для тебе проблемою.

Не бійся вибирати те, що ти хочеш. Якщо бабуся, дідусь, мама і тато — медики, а в тебе до цього душа зовсім не лежить, не піддавайся на вмовляння. Пам’ятай — тобі з цією професією жити, а не їм.

Пройди декілька тестів на профорієнтацію. Вони допоможуть виявити ті області роботи, в яких ти досягнеш найбільших успіхів. Вони є в Інтернеті, також їх можна знайти в школі, наприклад, у шкільного психолога. Якщо професія або кілька професій обрані, пошукай людей, хто вже працює в цій сфері і поговори з ними. Так ти отримаєш погляд на професію зсередини, дізнаєшся не тільки її плюси, але й мінуси.

Вибір професії — справа нелегка, але необхідна. Адже щасливе й успішне життя багато в чому залежить від роботи, якою займається людина.

Як правильно вибрати професію? У першу чергу потрібно зважити всі «за» і «проти», оцінити різні професії з точки зору їх плюсів і мінусів. 

Необхідно подумати над наступними питаннями:

1. Інтерес до професії. Хоч невеликий, але він повинен бути. Нецікава робота не приносить ні радості, ні задоволення. Але зате вона може стати причиною стресу і депресії. Воно Вам треба?
2. Можливість розвинути здібності і таланти. Люди, які знаходять професію, яка відповідає цьому критерію, відчувають себе на роботі, як риби у воді. Виявіть свої таланти і спробуйте знайти їм застосування в майбутній професії.
3. Заробітна плата. Якщо на роботі будуть мало платити, доведеться або шукати підробіток, або міняти професію. До професії, яка не приносить доброго доходу, інтерес втрачається. Якщо Ви не хочете, щоб таке сталося з Вами, всерйоз задумайтесь над тим, скільки грошей хочете отримувати, і вже відповідно до цього шукайте професію. Але потрібно пам’ятати ще про один момент. Він стосується кар’єрного зростання. Наприклад,  робота банківського службовця, на початковому етапі може оцінюватися значно нижче. Однак з часом, коли набирається трудовий стаж, ця людина просувається по службових сходах і отримує з кожним разом все більше. Тому якщо робота Вам підходить, але Ви незадоволені заробітною платою, дізнайтеся про можливості та перспективи кар’єрного росту. При гарній і сумлінній роботі скоро Ви будете отримувати більше, ніж Вам пропонували спочатку. 
4. Професійно важливі якості. Не варто йти в співачки з поганим голосом, а в космонавти — зі слабким серцем. Кожна професія вимагає від людини певних здібностей, знань і умінь і якостей. Розглядаючи різні види професій, подумайте, якими якостями повинна володіти людина в кожній з них. Після цього запитайте себе: «А чи є у мене ці професійно важливі якості? Чи зможу я добре працювати і отримувати задоволення від такої роботи?».
5. Затребуваність на ринку праці. Не секрет, що зараз спостерігається надлишок економістів та юристів. Отже, людям з такою спеціальністю важко знайти собі роботу. Вибираючи професію, оціните шанси на майбутнє працевлаштування. Для цього можна пошукати дані статистики в Інтернеті. 

Як вибрати правильну професію, яка підходить саме тобі? 

По-перше, майбутня професія повинна бути бажаною. Не слід піддаватися тиску з боку батьків, родичів і друзів. Вибір Вашої професії — це Ваш особистий вибір. Адже саме Вам доведеться працювати там, куди Ви підете, а не численним порадникам. 

По-друге, Ви повинні оцінити ваші можливості і здібності. Чим краще Ви їх обдумаєте, тим краще будете собі уявляти, яка професія найбільше підходить. 

Подумайте над наступним:

1. Психологічні якості. На майбутній роботі Ви повинні відчувати себе психологічно комфортно. Оцініть позитивні якості і подумайте, в якій професії вони найбільш затребувані. Але не забувайте і про недоліки. Або майбутня професія повинна їх враховувати, чи Ваші недоліки не повинні заважати роботі.
2. Знання, навички, уміння. Оцініть Ваш багаж знань. Відповідайте собі на питання: «Що я вмію робити найкраще? В якій області в мене є міцні знання, які я можу застосувати у роботі? ». 
3. Освіта. Більшість професій вимагають певного рівня і типу освіти. І Ви повинні мати відповідну освіту. Якщо такої немає, то потрібно вчитися.
4. Фізичні якості. Оцініть свій фізичний стан, і потім вибирайте із запропонованих професій ту, яка найбільш підходить за фізичними параметрами. Нерозумно, особливо в молодому віці, вибирати роботу, яка губить здоров’я. Професію можна поміняти, а нове здоров’я не купиш. Пам’ятайте про це.
5. Можливості працевлаштування. Сюди відноситься затребуваність професій на ринку праці та можливість влаштуватися на роботу в певному місці. Наприклад, у Вас рідкісна спеціальність. Але містові, в якому Ви живете, не потрібні такі фахівці. Вихід — переїхати в інше місто, і там отримати бажану професію. Вибір професії також залежить від способу життя, місця проживання, умов праці. Вибирайте для себе ту роботу, яку зможете виконувати, не ламаючи собі життя.

Професія, яка відповідає всім або хоча б більшості цих критеріїв, Вам найбільше підходить. Часто нам хочеться, щоб робота нас не обтяжувала, а приносила задоволення і радість. 

Як вибрати професію до душі? 

Кращий варіант — перетворити своє хобі в роботу. Майстри своєї справи, які досягли великих успіхів, були в захваті від своєї роботи, тому що займалися улюбленою справою. 

Допомагаємо учням 9-12 класів обрати життєвий шлях.

Профорієнтація – не просто рішення. Це ланцюжок рішень, процес, що відбирає кілька років, а то й десятиліть. Оскільки мета школи – підготувати учнів до дорослого життя, профорієнтація має стати якщо не окремим курсом, то хоча б мати певну кількість годин, відведених на формування у дитини самоусвідомлення та навичок, що згодом допоможуть зробити правильний вибір.

Профорієнтація як комплекс мір: досвід західних країн

Мета європейської освіти – максимально зменшити кількість «безрезультатних» вступів уже на рівні середньої та старшої школи. Для цього існують певні етапи, покликані допомогти учню виявити свої здібності та інтереси, отримати практичні навички в обраних спеціальностях. А в разі необхідності дитині допоможуть змінити вибір та пройти практичний курс повторно.

У старших класах із учнями працюють кар’єрні консультанти, які мають допомогти дітям обрати майбутню професію. Вони проводять тестування, добирають напрямки та предмети, знайомлять із вимогами до вступу, розповідають про плюси і мінуси професії.

У деяких країнах профорієнтація починається вже з молодшої школи. Дітям пропонують прості веселі вправи, що допомагають задуматися про власні інтереси й здібності, тоді як на старшокласників чекає інтенсивна підготовка: клуби по інтересам, індивідуальні консультації, семінари, презентації вишів. Молодь вчать писати мотиваційні листи, заповнювати заявки й анкети, проходити співбесіди з приймальною комісією. Тож у шістнадцять років 90% школярів не лише знають де вчитись, а ще і мають уяву про навантаження у ВНЗ, комплекс предметів і те, що треба зробити для вступу до закладу.

Правильні установки – запорука успіху

Вправа 1. Фантазуємо і прогнозуємо

Попросіть учнів розписати свій ідеальний робочий день. Що б вони обрали? Сидіти за кермом авто чи ноутбуком? Писати книги, чи працювати руками? Зробити правильний вибір украй важливо. Інколи молоді здається, що висока зарплата чи престиж компенсують усе, втім, часто їхню професійну долю вирішують зовсім інші речі. Спробуйте пояснити, що деякі роботи не рекомендовані людям з певним темпераментом, характером або психотипом. Активно працювати у непідходящій галузі можна спочатку, на ентузіазмі, а далі прийдуть відтік сил, розчарування і втома.

Чимало людей починають розуміти свої схильності доволі пізно, змінюючи роботу за роботою, доки не знаходять вузький спектр справ, що мають прийнятний баланс стресу й задоволення. От чому важливо вивчити професію зсередини. Запропонуйте влаштуватися стажером на час канікул, піти у обраний виш, записатися на пари чи курси. Це дозволить впевнитися у виборі, або ж розвіяти ілюзію.

Вправа 2. Вчимося оцінювати та шукати можливості

Запитайте учнів, що у них виходить добре: малювати, готувати, ліпити, мити посуд, вирощувати квіти, збирати гербарій, ремонтувати речі, встановлювати комп’ютерні програми, шити, переконувати, заспокоювати, лікувати тварин, кататися на конях, робити масаж, зачіски, манікюр?

Запропонуйте пофантазувати на тему «Як за допомогою цієї навички можна заробити гроші?». Кому вона потрібна, де знайти цих людей, як з ними зв’язатися? Де вони працюють, у які кафе ходять, які сайти відвідують, у яких соцмережах, групах, на яких форумах спілкуються? Як домогтись їх довіри, зробити своїми клієнтами? Які матеріали, приміщення, зусилля потрібні, аби почати надавати обрану послугу?

Надихайте учнів записувати найнеймовірніші ідеї. По завершенні цього етапу розставте стільці у коло: кілька обраних професій має обговорити весь клас.

Школярі вже мають навички та люблять щось робити, але інколи захоплення не сприймаються всерйоз бо «це ж хобі», це нікого не зацікавить. Така думка помилкова. У світі потрібні найнеймовірніші ідеї та навички. Головне знайти свою нішу, вміти подати й монетизувати.

Вправа 3. Розвідка боєм

Якщо діти вже виділили свої перспективні вміння, запропонуйте їм поспілкуватися з роботодавцями у інтернеті.

Розкажіть класу про правила складання резюме: які пункти обов’язкові, на що зробити акцент, а про що краще не говорити. Нехай школярі внесуть до резюме як свої реальні навички, так і вигадані (в межах розумного – це теж частина тренування), або трохи перебільшать власні вміння. Дайте учням адресу кількох сайтів для пошуку роботи та попросіть розіслати резюме компаніям. На наступному уроці проаналізуйте, скільки відповідей отримали учні, чому не отримали жодної, яким був тон відгуку, як часто компанії дають відгуки на резюме?

Вправа допоможе зрозуміти, чого саме хочуть роботодавці, наскільки затребувана професія на ринку, які якості допомагають привернути увагу до своєї кандидатури.

Профорієнтація – це не тільки орієнтування на певний ВНЗ чи професію. Діти мають динамічно оцінювати оточуючий світ, шукати неочевидні на перший погляд можливості. Елементарна вправа – зайдіть на сайт вакансій та попросіть дитину ввести професію у пошук. Журналіст? Як ще це називається? Репортер? Кореспондент? Автор передач? Сценарист? Автор текстів? Усі слова та словосполучення відображають спектр можливостей, тож уявіть, наскільки звужуються шанси учня, якщо він знає лише одне слово – «журналіст».