Рекомендації для підготовки до комфортного навчального року.

 

Як без стресу почати новий навчальний рік

 

Рекомендації педагогам для підготовки до комфортного навчального року.

Початок навчального року завжди дарує безліч емоцій: тут і радість від зустрічі з колегами та учнями, і сум за літнім відпочинком. Але з року в рік одне залишається незмінним – повернення до школи провокує не тільки підвищення рівня дофаміну, а й кортизолу, що відповідає за стрес.

Утім, найдосвідченіші викладачі готуються до вересня заздалегідь: мінімізують або зовсім прибирають потенційні стресові фактори. Що можна зробити зараз, щоб розпочати навчальний рік спокійно та позитивно?

Продумайте розклад – не занурюйтеся в роботу з головою

Після літніх канікул школи наповнюються дзвінким гомоном школярів. Учні прощаються з відпочинком та поступово звикають до навчання, а вчителі одразу поринають у роботу з головою. Але чи правильно це? Адже шкільна програма розрахована на поступове збільшення навантаження не тільки для учнів, а й для вчителів. Навчальний рік набирає обертів поступово, тож необхідно дати собі час на адаптацію до робочого розкладу дня!

Завчасно детально продумайте власний розклад! Подумайте скільки часу займатиме дорога на роботу з урахуванням ранкових заторів.

Визначте години відпочинку (кілька годин до початку робочого дня та до сну).

Розставте пріоритети (ранкова пробіжка та родинна вечеря – важливіше за перевірку невчасно зданих робіт тощо).

Визначте особисті кордони – переключення з роботи на особисте життя. Робота вчителя психологічно складна, адже діти та підлітки тільки вчаться відчувати та розуміти кордони інших людей, а освітянам треба все це витримати! Як легко налаштуватися на роботу та зберегти баланс між особистим та професійним життям? Можна провести межу буквально – за допомогою ритуалів. Наприклад, повернувшися додому, можна відразу змінювати робочий одяг на домашній.

Складіть список того, що допомагає вам переключитися з одного режиму на інший. Це може бути читання книги в метро, прогулянка з собакою, або просто звичка приходити додому та робити хвилинну паузу із думкою, що робочий день закінчено.

Відмовтеся від перфекціонізму – не тисніть на себе. Перфекціонізм ще нікому не врятував життя, а от незручностей завдав чимало. Постійна потреба в тому, щоб усе було ідеально – перепона для саморозвитку та величезний тиск. На початку нового навчального року він може стати критичним, адже це додатковий стресовий фактор. Чи варте воно того?

Розділіть аркуш на 3 колонки, у першу колонку випишіть основні сфери свого життя (робота, ментальне та фізичне здоров'я, сім’я, стосунки тощо). До другої занотуйте переваги і недоліки, які вам дає прагнення до ідеалу в цих сферах. У третій колонці запишіть фактично те ж саме, що у другій, але вже з точки зору людини, яка прагне не до досконалості, а до щасливого життя.

Піклуйтеся про себе – попередьте емоційне вигорання. Коли ми повертаємося на роботу після тривалого відпочинку, маємо особливо ретельно стежити за власною емоційною гігієною. Це допоможе запобігти емоційному вигоранню. Особливо важливо влаштувати собі інтернет-детокс: зранку та за кілька годин до сну не виходити до мережі. Особливо – не читати негативних новин.

Спершу дайте собі час на адаптацію до нових умов. Комусь достатньо одного дня, комусь не вистачить і тижня. Складіть список того, що вас дратує або лякає у поверненні до школи. Навпроти кожного пункту напишіть його антипод, а також подумайте, як ви можете змінити ситуацію, вплинути на цей страх. А тепер виконуйте дії з другого стовпчика без поспіху, відповідно до свого ритму.

Знизьте стресові фактори – пандемія та збільшення соціальних контактів. Можна нескінченно говорити про переваги повернення на роботу після самоізоляції. Але факт зостається фактом: число соціальних контактів різко збільшується, а страх перед пандемією залишається на тому ж рівні. Поради, які допоможуть пережити карантин, не втратили своєї актуальності.

Визначте необхідні засоби захисту (маска, антисептик, рукавички) і тримайте їх завжди під рукою. Переконайтеся у тому, що ви ознайомлені з офіційною інформацією про коронавірус, інструкціями МОЗ та МОНУ та за потреби можете обговорити це з дітьми.

Соціальна дистанція: як учителю встановити особисті кордони

Усі учасники освітнього процесу – педагоги, учні, адміністрація школи та батьки – мають своє бачення щодо обов’язків учителя. І нерідко воно може неабияк порушувати особисті кордони педагога. Крім того, через низку стереотипів у суспільстві ми часто не наважуємося окреслити чіткі та зрозумілі особисті кордони вчителя. І від цього, так чи інакше, страждають усі учасники освітнього процесу.

Як коректно нагадати іншим людям про робочі години педагога? Як пояснити свою думку та аргументувати позицію, уникнувши скандалу?

Про особисті кордони в житті та роботі вчителя.

Особистий кордон – спосіб визначити свої бажання та свої цінності. Якщо кордони країни чи іншої території вказують на обмеження, то особиста дистанція вчителя допоможе йому почувати себе більш щасливим та чітко розуміти, ким він є, а ким не є.

Виділимо три види особистого простору:

• Здоровий особистий простір – чітке і зрозуміле для себе і оточуючих правило прийняття себе.

• Ригідний особистий простір – дуже консервований і закритий вид захисту особистих кордонів.

• Слабкий особистий простір – гнучкий і адаптивний особистий кордон, що залежить від інтересів оточення, а не особистості.

Порушенням соціальної дистанції «грішать» люди, у яких немає розуміння власних кордонів. Вони допускають подібне ставлення і до себе. Тож самодіагностуємося та вчимося чинити ввічливий і тактовний опір:

a.   Чи є в вашому оточенні люди, які намагаються переповідати всі події за день, незалежно від того, чи хочете ви їх зараз слухати?

b.  Чи є в вашому оточенні люди, які вільно відчувають себе в вашому просторі: кабінеті, місці в залі тощо?

c.   Чи є в вашому оточенні люди, які вимагають працювати понаднормово?

d.  Чи є в вашому оточенні люди, які нехтують правилами такту щодо ваших особистих речей: комп'ютера, окулярів, сумки тощо?

Відсутність соціальної дистанції – небезпека для вчителя

Часом зустрічаємося з міфом, який межує із маніпуляцію. Його сутність полягає у тому, що встановлення особистих кордонів – цинічно та егоїстично. Це не так. Життя слід будувати так, щоб вам було комфортно і цей комфорт не порушував кордони оточення. Що більше ми залежимо від думки інших, то більше віддаляємося від себе. Відсутність особистих кордонів може наразити учителя на таку небезпеку:

1)  Багато особистого часу присвячено іншим. Робота в позаурочний час призводить до того, що вчитель краде сили та енергію у свого наступного дня, він може стати роздратованим. Батьки ж приймають спілкування в неробочий час за належне і ситуація часом повторюється.

2)  Вас ображають, а ви мовчите про це. Пасивна позиція сприяє продовженню циклу образ. Не забувайте про почуття власної гідності та одразу давайте зрозуміти, що з вами так не можна.

3)  Суцільне почуття провини. Якщо ви відчуваєте подібне – це перша ознака того, що вами маніпулюють, адже «за допомогою» провини людину можна змусити робити більше: перевіряти конспекти вночі, перейматися стосовно розбишаки у класі тощо.

4)  Життєва потреба бути «гарним/гарною». Необхідність підганяти себе під чиїсь стандарти – це поневолення власноруч. Майте сили вільно транслювати власну особистість й унікальність.

5)  Необхідність заробити повагу. Кожна людина заслуговує на безумовну повагу – ми не маємо її заробляти та щось доводити оточенню.